Глухий гортанний фрикативний
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| h | |
|---|---|
| Номер МФА | 146 |
| Кодування | |
| HTML (decimal) |
h |
| Юнікод (hex) | U+0068 |
| X-SAMPA |
h |
| Кіршенбаум |
h |
| Брайль | Шаблон:Braille cell/core |
Глухи́й горта́нний фрикати́вний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨h⟩. Твердий приголосний, африкат. Близький до поширеного в українській мові дзвінкого гортанного фрикативного [ɦ] (г).
Назва[ред. | ред. код]
- Глухий гортанний аспірат (англ. voiceless glottal aspirate)
- Глухий гортанний перехідний (англ. voiceless glottal transition)
- Глухий гортанний придиховий (англ. voiceless glottal aspirate)
- Глухий гортанний фрикатив (англ. voiceless glottal fricative)
- Глухий гортанний фрикативний (англ. voiceless glottal fricative)
Властивості[ред. | ред. код]
Властивості глухого гортанного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають h фрикативним. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин.
- Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім гортанних і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову [h], і [h] інколи описується як глухий голосний, що має місце творення оточуючих голосних.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Хоча [h] описується як глухий голосний, тому що в багатьох мовах він не має місця й способу творення прототипного приголосного, він також не має висоти й ряду прототипного голосного:
|
[h і ɦ] описуються як глухі, або придихові відповідники голосних, що йдуть за ними [, але] положення мовних органів […] часто просто таке, як в оточуючих звуків. […] Відповідно в таких випадках правильніше вважати h і ɦ сегментами, що мають лише ларингальну специфікацію, і є невизначениним за всіма іншими властивостями. Є інші мови [такі як гебрейська й арабська], у яких відзначається більша визначеність формантних частот звука h, що може означати наявність гортанної перепони пов'язаної з його вимовою.[1] Оригінальний текст (англ.) [h and ɦ] have been described as voiceless or breathy voiced counterparts of the vowels that follow them [but] the shape of the vocal tract […] is often simply that of the surrounding sounds. […] Accordingly, in such cases it is more appropriate to regard h and ɦ as segments that have only a laryngeal specification, and are unmarked for all other features. There are other languages [such as Hebrew and Arabic] which show a more definite displacement of the formant frequencies for h, suggesting it has a [glottal] constriction associated with its production. |
|
Приклади[ред. | ред. код]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| аварська | гьа | [ha] | присяга | ||
| англійська | high | [haɪ̯] | високий | Див. англійська фонетика and H-dropping | |
| албанська | 'hire | [hiɾɛ] | благодаті | ||
| арабська[2] | هائل | [ˈhaːʔɪl] | численний | Див. арабська фонетика | |
| бенгальська | হাওয়া | [hawa] | вітер | ||
| берберська | aherkus | [ahǝrkus] | черевик | ||
| валійська | haul | [ˈhaɨl] | сонце | Див. валійська orthography | |
| в'єтнамська[3] | hiểu | [hjew˧˩˧] | розуміти | Див. в'єтнамська фонетика | |
| вірменська (східна)[4] | հայերեն | [hɑjɛɾɛn] | вірменин | ||
| данська[5] | hus | [ˈhuːˀs] | дім | Вимовляється як /ɦ/ між голосними[5]. Див. данська фонетика | |
| гавайська[6] | haka | [haka] | полиця | Див. гавайська фонетика | |
| гебрейська | הר | [haʁ]}} | гора | Див. гебрейська фонетика | |
| гінді[2] | हम | [ˈhəm] | ми | Див. фонетика гінді | |
| голландська (діал.)[7] | rood | [hoːt] | червоний | Див. голландська фонетика | |
| грузинська[8] | ჰავა | [hɑvɑ] | клімат | ||
| кабардинська | тхылъхэ | [tχɪɬhɑ] | книги | ||
| корейська | 호랑이/horang-i | [ho̞ɾɐŋi] | тирг | Див. корейська фонетика | |
| лезгінська | гьек | [hek] | клей | ||
| люксембурзька[9] | hei | [hɑ̝i̯] | тут | Див. люксембурзька фонетика | |
| німецька[10] | Hass | [has] | ненависний | Див. німецька фонетика | |
| норвезька | hatt | [hɑtː] | шапка | Див. норвезька фонетика | |
| перська | هفت | [hæft] | сім | Див. перська фонетика | |
| португальська (Бразилія)[11] | 'marreta | [maˈhetɐ] | вершляг | Алофон /ʁ/. Див. португальська фонетика | |
| румунська | hăţ | [həts] | вуздечка | Див. румунська фонетика | |
| сербська[12] | хмељ | [hmê̞ʎ̟] | хміль | Алофон /x/[12]. Див. сербська фонетика | |
| тайська | ห้า | [haː˥˩] | five | ||
| турецька | halı | [häˈɫɯ] | килим | Див. турецька фонетика | |
| угорська | helyes | [hɛjɛʃ] | праворуч | Див. угорська фонетика | |
| фінська | hammas | [hɑmːɑs] | зуб | Див. фінська фонетика | |
| чеченська | хIара | [hɑrɐ] | цей | ||
| шведська | hatt | [ˈhatː] | шапка | Див. шведська фонетика | |
| японська | すはだ/suhada | [su͍hada] | шкіра | Див. японська фонетика | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ladefoged, Peter & Ian Maddieson (1996). The sounds of the world's languages. Oxford: Blackwells. ISBN 0-631-19814-8
- ↑ а б Thelwall (1990:38)
- ↑ Thompson (1959:458–461)
- ↑ Dum-Tragut (2009:13)
- ↑ а б Grønnum (2005:125)
- ↑ Ladefoged (2005:139)
- ↑ Verstraten & van de Velde (2001:50–51)
- ↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
- ↑ Gilles & Trouvain (2013:67–68)
- ↑ Kohler (1999:86–87)
- ↑ Barbosa & Albano (2004:5–6)
- ↑ а б Landau et al. (1999:68)
Bibliography[ред. | ред. код]
- Arvaniti, Amalia (1999). Cypriot Greek. Journal of the International Phonetic Association 29 (2): 173–178. doi:10.1017/S002510030000654X. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 4 травня 2016.
- Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004). Brazilian Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 227–232. doi:10.1017/S0025100304001756.
- Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
- Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6.
- Hall, Robert A. Jr. (1944). Italian phonemes and orthography. Italica (American Association of Teachers of Italian) 21 (2): 72–82. JSTOR 475860. doi:10.2307/475860.
- Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998). The Dutch dialect of Weert. Journal of the International Phonetic Association 28: 107–112. doi:10.1017/S0025100300006307.
- Hualde, José Ignacio; Ortiz de Urbina, Jon, ред. (2003). A grammar of Basque. Berlin: Mouton de Gruyter. ISBN 3-11-017683-1.
- Kohler, Klaus (1999). German. Handbook of the International Phonetic Association:A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge University Press. с. 86–89. ISBN 0-521-63751-1.
- Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
- Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
- Laufer, Asher (1991). Phonetic Representation: Glottal Fricatives. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 91–93. doi:10.1017/S0025100300004448.
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
- Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428.
- Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
- Smyth, Herbert Weir (1920). A Greek Grammar for Colleges. American Book Company. Процитовано 1 січня 2014 — через CCEL.
- Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266.
- Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
- Verstraten, Bart; van de Velde, Hans (2001). Socio-geographical variation of /r/ in standard Dutch. У van de Velde, Hans; van Hout, Roeland. 'r-atics. Brussels: Etudes & Travaux. с. 45–61. ISSN 0777-3692.
- Wright, Joseph; Wright, Elizabeth Mary (1925). Old English Grammar (вид. 3rd). Oxford University Press.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
