webOS
 | |
 Вікно webOS | |
| Розробник | Palm, Hewlett Packard, LG |
|---|---|
| Родина ОС | Linux |
| Модель коду | відкритий код |
| Початковий випуск | 8 січня 2009 |
| Останній стабільний випуск |
3.0.5 (HP webOS Touchpad)/ 12 січня 2012; 1.0 (Open webOS)/ 28 вересня, 2012 |
| Ринкова ніша | мобільні пристрої |
| Доступні мови | англійська, іспанська, французька, німецька |
| Доступні мови програмування | C++ |
| Платформи, що підтримуються | ARM |
| Тип ядра | монолітне ядро Linux |
| Інтерфейс | графічний інтерфейс |
| Ліцензія | Apache License 2.0; GPL для ядра і деяких системних компонентів[1] |
| Вебсайт | www.openwebosproject.org |
| Статус підтримки | |
| не підтримується | |
 Open webOS у Вікісховищі | |
webOS, відома також як LG webOS, HP webOS, Palm webOS та Open webOS — вбудовувана операційна система на ядрі Linux, розроблена компанією Palm для мобільних пристроїв та інтернет-планшетів. З 2010 розробляється і підтримується компанією Hewlett-Packard (в результаті поглинання Palm, Inc).
Станом на жовтень 2017 року офіційний сайт не працює.
Історія[ред. | ред. код]
Система під назвою Palm webOS була вперше представлена в Лас-Вегасі 8 січня 2009 як заміна Palm OS (основної операційної системи для пристроїв Palm в період 1997—2008). Проте webOS не заснована на Palm OS. У webOS особливу увагу приділено інтеграції з соціальними мережами і Web 2.0, а також багатозадачності.
19 серпня 2011 компанія HP оголосила про зупинення діяльності, пов'язаної з webOS-пристроями, такими як смартфони та інтернет-планшети. Це відбулося через всього 48 днів від початку продажів HP TouchPad, першого і останнього планшета на базі HP webOS. Причиною були оголошені вкрай низькі продажі пристрою, з яким HP пов'язувала основні надії розвитку webOS.
Перетворення на відкритий проєкт[ред. | ред. код]
У грудні 2011 компанія Hewlett-Packard оголосила про рішення з передачі незалежній спільноті сирцевого коду мобільної платформи webOS, а також делегування незалежній некомерційній організації всіх функцій, пов'язаних з прийняттям рішень і управлінням проєктом.[2] Крім безпосередньо коду webOS, були відкрити сирцеві тексти всіх пов'язаних з ним компонентів, таких як фреймворк Enyo. Таким чином webOS стає повністю відкритим проєктом, не підконтрольним певній компанії. Після заснування такого відкритого проєкту компанія HP не відвертається від webOS і має намір виступати в ролі активного учасника розробки і інвестора. У списку вимог HP згадується про те, що організація управління в новому проєкті має бути гранично прозорою і всеосяжною, щоб виключити фрагментацію проєкту, але при цьому проєкт повинен залишатися повністю відкритим. На початковій стадії основний кістяк розробників сформований з працівників HP, але проєкт буде цілком слідувати принципам меритократії.
Протягом 2012 року компанія Hewlett-Packard послідовно відкривала складові частини системи, і у вересні 2012 анонсувала[3] перший реліз відкритої мобільної платформи Open webOS під вільною ліцензією Apache. Загалом у процесі відкриття коду webOS були опубліковані тексти 75 компонентів платформи, розмір відкритих сирців склав понад 500 тисяч рядків коду.
У лютому 2013 HP оголосила про продаж LG Electronics активів платформи webOS.[4][5] Плани LG пов'язані не з використанням webOS на смартфонах або планшетах, а зі створенням на базі webOS розумних телевізорів нового покоління. В руки LG перейшли права на код, документація, торгові марки, пов'язані з проєктом сайти і група інженерів, що розвивають платформу. Крім того, LG отримала ліцензію на використання патентів, свого часу придбаних Hewlett-Packard разом з компанією Palm. LG візьме на себе роль лідера проєктів Open WebOS і Enyo, зберігши їхній статус відкритих розробок.
Можливості[ред. | ред. код]
Спочатку webOS була створена в надрах компанії Palm як операційна система для мобільних телефонів. Після поглинання Palm компанією HP навесні 2010 року система була адаптована для планшетних ПК і багатофункціональних принтерів. Останнім часом компанія HP активно займається підготовкою версії webOS для настільних систем і ноутбуків. Зі стандартних програм присутній заснований на Webkit веббраузер, близький за можливостями до браузерів настільних систем (поставляється з Adobe Flash Player), програми для читання електронної пошти (з функцією синхронізації з Microsoft Exchange), календар-планувальник, калькулятор, замітки, клієнт для миттєвого обміну повідомлень, мультимедіа плеєр. Для синхронізації даних (календар, пошта, адресна книга, фотографії тощо) з вебсервісами (Facebook, Gmail тощо) використовується технологія Synergy.
WebOS є багатозадачною ОС, побудованою на базі ядра Linux. Вона відрізняється тісною інтеграцією з інтернет-технологіями і широким використанням вебзастосунків.
Для використання платформи сформовано два установчих оточення:
- build-webos — оточення на основі проєкту OpenEmbedded, призначене для оцінки роботи на портативних пристроях і для портування webOS для нових пристроїв. Збірка на основі OpenEmbedded додатково містить у собі емулятор ARM і засоби крос-компіляції для різних апаратних платформ.
- build-desktop — оточення для оцінки роботи Open webOS на звичайних десктоп-системах, яке дозволяє ентузіастам використовувати звичайні засоби розробки для вивчення і покращення webOS, а також для експериментів з інтеграції різних відкритих технологій.
Як основа платформи виступає оснований на Qt і QtWebKit системний менеджер (System Manager) Luna, який управляє виконанням вебзастосунків, відповідає за організацію роботи інтерфейсу Card View, забезпечує запуск застосунків, формує екран блокування системи, управляє меню та статусним рядком. Системний менеджер забезпечує функціонування компонентів, необхідних для запуску користувацьких і системних застосунків, серед яких поштовий клієнт, календар-планувальник, система ведення нотаток, адресна книга, годинник, калькулятор, менеджер управління розподілом фінансів та веббраузер Isis.
Кінцеві доступні користувачеві програми та базова оболонка створюються з використанням вебтехнологій (CSS, HTML5 і JavaScript) і JavaScript-фреймворка Enyo, який надає необхідний набір віджетів і макетів розміщення елементів (layout). Обмін даними між додатками побудований на основі шини, що маніпулює даними у форматі JSON. Для доступу вебзастосунків до системного API використовується D-Bus Bridge. Для зберігання даних задіяна БД LevelDB. Базова оболонка користувача Open webOS заснована на використанні замість вікон парадигми карт, що змінюють одна одну, підтримується навігація через жести і одночасні торкання до екрану (мультитач режим).
З використанням вебтехнологій написаний навіть веббраузер Isis, інтерфейс якого побудований на мові JavaScript з використанням фреймворку Enyo і бібліотеки Qt. Як браузерний рушій задіяний QtWebKit, для виконання JavaScript використовується JavaScriptCore. Браузер побудований з використанням клієнт-серверної моделі, при якій рендеринг і забезпечення роботи користувацького інтерфейсу винесені в різні процеси. Зокрема, процес Browser Server виконує рендеринг сторінки в буфер, а плагін Browser Adapter забезпечує відображення сформованого буфера. Відзначається, що винос інтерфейсу в окремий процес дозволив досягти відмінної чуйності браузера і забезпечити підтримку плавного скролінгу. Використання WebKit дозволяє добитися підтримки всіх сучасних вебстандартів.
Підтримується підключення NPAPI-плагінів, таких як Adobe Flash. Для розробки застосунків на мовах C/C++ і для організації прямого доступу до низкорівневого API платформи доступний Plug-in Development Kit.
Використання[ред. | ред. код]
Першим пристроєм, що працює під управлінням Palm webOS, став розроблений компанією Palm смартфон Palm Pre, презентація якого відбулася 8 січня 2009 на виставці CES у Лас-Вегасі.
Випущені пристрої на webOS:
- смартфон Palm Pre, випущений в червні 2009 року.
- смартфон Palm Pixi, випущений у вересні 2009 року
- смартфон Palm Pre Plus, випущений в березні 2010
- смартфон Palm Pixi Plus, випущений в березні 2010 року
- смартфон Palm Pre 2, випущений в жовтні 2010 року
- смартфон HP Veer, вперше показаний 9 лютого 2011
- смартфон HP Pre 3, вперше показаний 9 лютого 2011 року
- планшетний комп'ютер HP TouchPad вперше показаний 9 лютого 2011 року
За кількістю сторонніх застосунків webOS поки не може конкурувати з іншими платформами: станом на початок 2011 року каталог програм для WebOS налічує близько 6 тисяч програм, у той час як для Apple iOS їх розроблено 350 тисяч, а для Android — 250 тисяч.[6]
В процесі розробки компанія HP оголошувала про намір забезпечити можливість запуску Linux-оточення на базі webOS для усіх випущених компанією персональних комп'ютерів і ноутбуків.[6] HP планує використовувати webOS не як заміну Windows систем загального призначення, а в ролі швидко завантажуваного і безпечного програмного оточення, доступного поряд зі звичайною операційною системою і призначеного для надання можливості доступу у Веб, замість завантаження основної ОС.
Конкуренти[ред. | ред. код]
Основні конкуренти HP WebOS — це Apple iOS, RIM BlackBerry OS, Microsoft Windows Phone, Nokia Symbian OS, Samsung Bada, і різні похідні ОС Linux, наприклад: Google Android, LiMo платформи, Access Linux Platform, Maemo, MeeGo, Tizen, Moblin, і OpenMoko.
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Source code for Palm WebOS released. The H Open Source. 19 червня 2009. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 28 жовтня 2009.
- ↑ Компания HP превращает webOS в независимый и полностью открытый проект
- ↑ Open webOS 1.0 Edition. Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 29 вересня 2012.
- ↑ LG Electronics Acquires webOS from HP to Enhance Smart TV
- ↑ Компания LG выкупила проект webOS у Hewlett-Packard и намерена использовать его в телевизорах
- ↑ а б Hewlett-Packard укомплектует все выпускаемые компанией ПК Linux-системой WebOS
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||