Курська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курська область Picto infobox map.png
рос. Курская область
Дом Советов, Курск. Радуга.jpg
Flag of Kursk Oblast.svg   Coat of Arms of Kursk oblast.svg
Країна Росія Росія
Фед. округ Центральний
Адмін. центр Курськ
Глава Старовойт Роман Володимировичd
Дата утворення 13 червня 1934
Оф. вебсайт rkursk.ru(рос.)
Географія
Координати 51°45′ пн. ш. 36°01′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 36.017° сх. д. / 51.750; 36.017
Площа 29 800 км² (68-а)
  • внутр. вод 0,1 %
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність 1125071 (01.01.2011) [1] (43-я) (2011)
Густота 37,75 осіб/км²
Оф. мови російська
Економіка
Економ. район Центрально-Чорноземний
Коди
ISO 3166-2 RU-KRS
ЗКАТО 38
Суб'єкта РФ 46
Телефонний (+7)
Карти

Курська область на карті суб'єктів Російської Федерації

CMNS: Курська область у Вікісховищі

Курська область (рос. Курская область) — область у Росії, входить до складу Центрального федерального округу. Адміністративний центр — Курськ.

Курська область межує на північному заході з Брянською, на півночі — з Орловською, на північному сході — з Липецькою, на сході — з Воронезькою, на півдні — з Бєлгородською областями; з південного заходу та заходу до неї примикає Сумська область України.

Утворена 13 червня 1934 року.

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Курська область розташована між 50°54' і 52°26' N та 34°05' 38°31' E. Найпівнічніша точка області знаходиться у Желєзногорському, найпівденіша у Бєловському, західна у Рильському, східна у Касторенському районах.

Рельєф[ред. | ред. код]

Територія Курської області розташована на південно-західних схилах Середньоруської височини. Характеризується наявністю стародавніх і сучасних форм лінійної ерозії — густої мережі складно-розгалужених річкових долин, ярів і балок, що розчленували водороздільні поверхні, що визначає пологовохвилястий, злегка покритий рівнинний рельєф. Рельєф має складний характер вертикального та горизонтального розчленування, характеризується наявністю різноманітних висотних ярусів. Густота долинно-балкової мережі на більшій частині території коливається від 0,7 до 1,3 км/км², а яружній мережі від 0,1 до 0,4 км/км².

Висота поверхні над рівнем моря, в основному, 175—225 м. Найпіднесеніша центральна частина області.

Абсолютна висота території у заплавах сучасних рік рідко піднімається вище 140—170 м (у заплаві р. Сейм найнижча відмітка — 130 м). Над заплавою, у міжріччі, переважають висоти 200—220 м. Найвища точка — 274 м, біля села Ольховатка Понировського району. (За іншою версією 288 м у верхів'ях р. Рать.) Загальний нахил місцевості йде з північного сходу на південний захід. Глибина врізання річкових долин до 80-100 м.

В області виділяються три основні водороздільні пасма — Дмитрівсько-Рильське, Фатезько-Льговське та Тимсько-Щигрівське Вони перехрещуються, утворюючи трикутник, що знижується до WSW.

З рельєфоутворюючих процесів області провідну роль зіграли тектонічні руху земної кори. У сучасних умовах головна роль створенні рельєфу належить діяльності текучих вод, що створюють ерозійний рельєф. В області практично відсутні льодовикові форми рельєфу.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно-континентальний. Середня температура січня від —7,7°С до —9,4°С, липня від +18,8°С до +19,4°С. Опадів 550—600 мм на рік, 70 % їх річної кількості випадає в період з квітня по жовтень. Безморозний період 150 діб.

Височини[ред. | ред. код]

Річки[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 1183,9 тис. осіб (2006) (1199,1 — 2005; 1235,1 — 2002), 43-я по чисельності населення в Росії (2002). Щільність населення — 39,7 oc/км² (2006) (40,2 oc/км² — 2005), питома вага міського населення — 62,6 % (2006) (62,0 % — 2005).

Народ Чисельність в 2002, тис[2] %
Росіяни 1184,0 95,8
Українці 20,9 1,7
Вірмени 5,9 0,5
Білоруси 2,9 0,23
Цигани 2,3 0,18
Азербайджанці 1,9 0,15
Татари 1,6 0,13
Молдовани 1,3 0,10
Турки 1,2 0,09
Грузини 1,0 0,08
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Курськ 405,9 Кшенський 6,8
Желєзногорськ 96,7 Суджа 6,7
Курчатов 46,6 Горшечне 6,4
Льгов 22,2 Коренево 6,3
Щигри 18,3 Прямиціно 5,3
Рильск 17,1 Фатеж 5,3
Обоянь 13,7 Пристень 5,3
Дмитрієв-Льговський 8,0 Глушково 5,3
Імени Карла Лібкнехта 7,8

Археологія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.) Левченко В. В., Трива Г. А. Музеи и памятники Курской области: Путеводитель-справочник. — Курск : Сеймъ, 1996. — 256 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Flag of Bryansk Oblast.svg Брянська область Flag of Oryol Oblast.svg Орловська область Flag of Lipetsk Oblast.svg Липецька область
Україна Україна Gray compass rose.svg Flag of Voronezh Oblast.svg Воронезька область
Україна Україна Flag of Belgorod Oblast.svg Бєлгородська область