Вибрана стаття
.jpg)
Італі́йський фронт Пе́ршої світово́ї війни́ ― один з фронтів Першої світової війни. На Італійському фронті бились війська Королівства Італія та союзних їй держав (англійські, французькі, американські) проти військ Австро-Угорщини й Німеччини. Бойові дії на Італійському фронті тривали з травня 1915 року до листопада 1918 року. Італійський театр воєнних дій розташовувався вздовж усього австро-італійського кордону, від Трентіно до Адріатичного моря. Попри те, що Королівство Італія було членом Троїстого союзу, з початку війни вона зберігала нейтралітет, а 1915 року після тривалих вагань вступила до світової війни на боці Антанти. Головним фактором вступу Італії до війни на боці Антанти стало бажання провести значні територіальні зміни за рахунок Австро-Угорщини. Після вступу до війни італійське командування планувало провести потужний наступ углиб території Австрії й захопити низку важливих міст, однак невдовзі бойові дії на Італійському театрі воєнних дій набули позиційного характеру, аналогічних тому, що відбулося раніше на Західному фронті. 1915 року наступальна ініціатива була на боці Королівства Італія, однак італійське командування не змогло здійснити вдалий наступ. 1916 року австро-угорська армія завдала поразки італійській армії у битві під Трентіно, однак італійська армія завдяки допомозі союзників зуміла зупинити просування противника. 1917 року італійська армія здійснює успішні літні операції, однак восени зазнає нищівної поразки при Капоретто й відступає на 70-110 км вглиб Італії. Весь 1918 рік Королівство Італія відновлювалось після розгрому при Капоретто й восени 1918 року змогло перейти у наступ, розгромивши австрійську армію, що наполовину розпалась. 3 листопада 1918 року бойові дії на Італійському фронті завершились.
Добра стаття
О́льга Генна́діївна Харла́н (нар. 4 вересня 1990, Миколаїв, Українська РСР, СРСР) — українська фехтувальниця на шаблях, олімпійська чемпіонка 2008 року та срібна призерка Олімпійських ігор 2016 року в командній першості, бронзова призерка Олімпійських ігор 2012 та 2016 років в індивідуальній першості, шестиразова чемпіонка світу (2013, 2014, 2017, 2019 роки в індивідуальній першості, 2009 та 2013 роки в командній першості), восьмиразова чемпіонка Європи (2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2019 роки в індивідуальній першості, 2009 та 2010 роки в командній першості), заслужений майстер спорту з фехтування. 29 березня 2016 року ім'я Ольги Харлан було вписано у міжнародний Зал слави FIE. За свою спортивну кар'єру Ольга Харлан виграла чотири олімпійські медалі, п'ятнадцять медалей чемпіонатів світу та двадцять медалей чемпіонатів Європи, що є рекордом для українських фехтувальників. Також Ольга є чемпіонкою Європейських ігор (2015 рік) та Універсіади (2011 та 2013 роки). П'ять разів Ольга Харлан перемагала у загальному заліку Кубка світу (2013, 2014, 2018, 2019, 2020 роки). НОК України чотири рази визнавав її найкращою спортсменкою року (2008, 2009, 2016, 2017). Загалом на нагородженнях найкращих спортсменів України вона отримала одинадцять нагород, що є рекордом. Також Ольга дванадцять разів визнавалася найкращою спортсменкою місяця, що також є рекордом для українських спортсменів. З 2010 року по 2015 рік була депутатом Миколаївської міської ради від Партії регіонів. Представниця клубів «Спартак» та «Динамо» (Миколаїв), а також службовець СБУ. Входить до десятки найкращих спортсменів ФСТ «Динамо» України з олімпійських видів спорту 2012 року.
Вибране зображення
,_Sakya_order_-_Four_Mandalas_of_the_Vajravali_Series_-_Google_Art_Project.jpg)
Вибраний список
_female_(8348866507).jpg)
У фауні Європи відомо понад 40 видів богомолів (за різними оцінками від 35 до 41), яких відносять до 8 родин та 17 родів. Найпоширенішим видом є богомол звичайний, найбагатшою родиною є Amelidae, а родом — Ameles. Видовий склад богомолів небагатий, у помірній зоні трапляється переважно богомол звичайний, більшим є різноманіття на узбережжі Середземного моря та його островів. 8 видів зустрічаються лише на Канарських островах (причому 7 — їхні ендеміки), без них число видів ледве перевищує 30.
Низка видів є рідкісними, занесеними до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи або до природоохоронних переліків окремих країн. Вимерлими вважаються види Pseudoyersinia brevipennis та Ameles fasciipennis. Багато видів родини Amelidae поширені локально та знаходяться під загрозою через господарську діяльність людини.
Фауна богомолів Європи вивчена достатньо добре, у XXI столітті описаний лише один вид Ameles paradecolor, тому відкриття нових видів для науки в регіоні малоймовірне. Проте для низки родів, зокрема Ameles, Pseudoyersinia, Rivetina, можливі коливання кількості видів через перегляд таксономічних відносин між популяціями. Також через потепління клімату змінюються ареали видів, відбувається розселення європейських богомолів до неохоплених ними раніше територій, а також вселення нових видів з Північної Африки та Азії.
