Головна сторінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ласкаво просимо до Вікіпедії,

вільної енциклопедії, яку може редагувати кожен.

Українська Вікіпедія заснована 30 січня 2004 року.

середа, 13 жовтня 2021 року

1 118 038 статей українською

136 816 зареєстрованих дописувачів

2918 з них активні останнього місяця

Вибрана стаття

Ставок, с. Вівся, Тернопільська область.jpg

Вівся  — село в Україні, Тернопільська область, Тернопільський район, Козівська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Вівсянської сільської ради. Площа — 0,22 кв. км. Населення — 791 особа (2021). До 19 липня 2020 р. належало до Козівського району. З центром селищної громади село сполучене автодорогою номер С200803. Вперше згадується 1779 року у складі монархії Габсбургів; за іншими даними — у 1785 році. У селі є греко-католицькі церква (збудована у 1818—1870 рр.) та храм (збудований 1994—2017 рр.) святого архістратига Михаїла. На Вівсі перебували Українські січові стрільці; був заснований осередок ОУН; сотня УПА. Діють дитсадок, школа І–II ступенів, фельдшерський пункт, крамниця, поштовий пункт, бібліотека.

Топонім Вівся походить від жіночого імені Осія й від злаку овес (вовес, говес) — «село, яке вирощувало овес» від праслов'янського овьсъ; або від збірних понять вівсяне поле, вівсяні сходи, вівси; від слова в множині — вíвса, або також від інших подібних слів — вівсик (зменшено-пестливо); вівсюг — рослина дикого вівса; вівсина — зернина вівса, стебло вівса; вівсисько, вівсище, вівсянище — поле, з якого скосили овес; вівсяник — хліб, корж із вівсяного борошна; вівсяниця — вівсяна солома; вівсянка — борошно або крупа з вівса, вівсяна каша або юшка, вівсяна солома; овесець — стоколос польовий та інших подібних слів

Іван Тимофійович Голенищев-Кутузов Іван Тимофійович Голенищев-Кутузов (рос. Иван Тимофеевич Голенищев-Кутузов; 1839 — 8 (21) серпня 1909) — російський підприємець та державний діяч, міський голова Харкова у 1893—1900 роках.

Під час служби у російській армії вступив до таємної організації, що підтримувала польських революціонерів, а після викриття був відправлений у відставку. Перебрався до Харкова, де згодом став впливовим підприємцем та громадським діячем. Схилявся до консервативно-монархічних поглядів і був лідером «дворянської партії» у місцевій політиці. Двічі перемагав на виборах городського голови Харкова, але під час другої каденції конфлікт із гласними міської думи змусив достроково покинути пост. За його головування у Харкові було засновано кілька важливих підприємств. Приділяв велику увагу екологічним питанням, виступав із доповіддю на II Всеросійському з'їзді лісовласників та лісогосподарів, займався озелененням Харкова — відкривав сквери та парки.

Вибраний список

Балабан Станом на 2021 рік на території Чехії розміщено 16 об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, що складає 1,38% від усієї кількості (1154) таких об'єктів у світі. Головною передумовою для внесення об'єкту до списку є ратифікація країною Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. Будучи частиною Чехословаччини, Чехія підписала її ще в 1972 році, однак ратифікація відбулася лише 15 лютого 1991 року. Вже наступного року історичні центри Праги, Чеського Крумлова та Тельча стали складовою Світової спадщини.

Поточні події

COVID-19 у світі / в Україні • Війна на сході України • Виверження вулкана Кумбре-В'єха
Себастьян Курц

13 жовтня в історії

Спалення тамплієрів. Ілюстрація з анонімної хроніки 14 ст.
Десятки тисяч людей спостерігають незвичайні явища в небі 13 жовтня 1917
Луїс Урзуа, начальник зміни, який останнім вийшов на поверхню, з президентом Чилі С. Піньєрою біля шахти Сан-Хосе. 13 жовтня 2010

Народилися

Маргарет Тетчер (фото між 1990 та 2008)

Померли

Йоахім Мюрат на портреті пензля Ф. Жерара (близько 1808)
Цілінь
Сінь Чжуй

Вікіпедія є проєктом — неприбуткової організації, яка опікується низкою інших проєктів

є регіональним відділенням Фонду Вікімедіа