Шпилька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпильки

Шпи́лька[1] (пол. szpilka < сер.-в.-нім. spille), рідко була́вка[2] — пристрій, що використовується для кріплення предметів або речей разом. Являє собою голку з тупою або кулястою головкою на одному кінці. Шпильки, як правило, зроблені із сталі, міді або латуні. Шпильки виготовляють шляхом розтягування тонкого дроту, заточення вістря і додавання голівки. Деякі шпильки схожі на цвяшки, але тонші і довші.

Історія[ред. | ред. код]

Шумери використовували шпильки, виготовлені з кістки і заліза, для сколювання тканин ще в III тис. до н. е.

Види[ред. | ред. код]

Мовні звороти[ред. | ред. код]

  • Підпускати шпильку — говорити ущипливі слова[3]
  • Пускати шпильку — робити ущипливе, єхидне зауваження кому-небудь[4]
  • Як на шпильках сидіти — хвилюватися, виявляючи неспокій, нетерпіння[1]
  • Як на шпильки посадити — заставити хвилюватися, відчувати тривогу[1]

Інше[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Шпилька // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Булавка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Підпускати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Пускати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред. | ред. код]