Я прокинувся, як і хотів, уранці, якраз опівночі. Сонце стояло майже над головою, сніг на дорозі блищав і було страшенно жарко. Двоє метеликів вили на гілці штахетнику гніздечко й цвірінчали. Кішка Бурка знову загнала мого улюбленого вовкодава Портоса на самісіньку…
– Яка ж ти хитра та лицемірна, – говорив чоловік до лисиці, а та лише опускала очі та м’яла лапою листя обабіч лісової стежки, своїм мовчанням визнаючи справедливість його слів. – Як не соромно тобі людям та звірам в очі…
Жив собі один коник, і був він швидкий, як вітер, а веселий, як сонячний ранок. Одного дня пішов коник у поле пастися. Ось ішов він та йшов, шукаючи найсоковитішу, найсмачнішу травичку, аж незчувся, як забрів так далеко, що й невідомо,…
Читачі коментують